ПРО НАРОДОВЛАДДЯ



Для Московської метрополії 90-х років зміна політичного ладу України означала втрату повного контролю над її багатствами і управлінням. Тому вона, маючи повністю підконтрольні їй органи управління тодішньої УРСР і скориставшись цим, закріпила в начебто “вільній” Україні владу Рад (фактично владу окремих людей, які, отримавши владні повноваження, використовують їх в інтересах себе і своїх угруповань), замість прописаного в Декларації про державний суверенітет нового устрою НАРОДОВЛАДДЯ ( системи безпосереднього управління українського народу) .

Устрій передбачав, що українці – засновники своєї національної держави і її  перші громадяни, за місцем свого проживання об’єднуються в первинні суб’єкти державної влади (суб’єкти, через які будь-який громадянин може безпосередньо реалізувати своє право володіння, розпорядження, управління як приватною так і публічною власністю).

Він зможе отримувати від усіх видів своєї власності прибуток на свій особистий рахунок. І ще це означало , що українці стають  власниками своєї національної держави. Вони через дані суб’єкти і їх структурні підрозділи (наприклад , державний комітет внутрішніх справ), всіх хто живе поруч і не є українцем, надаючи статус громадянства, роблять людьми, які так само можуть користуватися їхніми національними багатствами і жити безбідно. Будь-який громадянин, проявляючи ініціативу, міг би легко долучатися до прийняття будь-якого рішення, яке стосується його життя і приймати по ньому рішення безпосередньо.

Порядок утворення вище описаного державного устрою в національній державі українців мав бути наступний: етнічні українці – засновники своєї національної держави (це не питання прав українців, а питання їх обов’язку і національної безпеки), першими отримують паспорти громадян своєї національної держави, формуючи собою за місцем свого проживання (прописки), Територіальну Громаду українського народу. З числа громадян, що вже отримали паспорти, утворюються як територіальні, так і структурні, функціональні підрозділи первинного державного суб’єкту(ТГУН) шляхом механізму довірчого депозитарію. Фактично працювати в будь-якій організаційній структурі первинного національного державного суб’єкту міг би будь-хто, людина, якій надали певну кількість довіреностей українці –  засновники і не українці – жителі, які отримали громадянство. Всі структурні підрозділи ТГУН ведуть організаційну роботу і не мають прав приймати рішення за громадян, які стосуються їх власності. Такі рішення приймають тільки власники, а органи ТГУН їх організовують для цього. Так повинен був утворитися бюджетний комітет, обов’язок якого був би прийняти на балансовий облік все майно, що знаходиться в межах території ТГУН. Це і земля, і будинки, і об’єкти прибудинкові, це великі і маленькі підприємства, недобудови і. т.д. Все, що знаходилося у фонді державного майна. І тільки після того як власник отримав можливість облікувати всю свою власність на балансах ТГУН в найменших адміністративно-територіальних одиницях (сіл, селищ, районів в містах з районними поділом, містах) , реалізувавши своє право на володіння, могла б відбутися передача майна власника в управління (для реалізації свого права на управління), а потім і на право розпорядження прибутком, отриманим від нього. От тоді не виникало б олігархів, а виник би багатий народ-власник, якого б ніхто і ніколи не пограбував. Та для Московської правлячої верхівки це б означало крах і на її території. Тому на Україну були кинуті всі сили, щоб цього не допустити. Їх прибічники в ВР УРСР – державні злочинці, злочин яких оцінюється життями наших дітей, що вбито на Майдані і в цій олігархічній війні між кланами за власність українського народу . Злочин, що має страшні наслідки і не має строку давності.

Та є й хороша новина для українців – сьогодні вперше за весь цей час “незалежності” у нас з’явилася можливість все це зробити і змінити історію України. Українці як нація вже прокинулися. І законодавче підґрунтя, тверде і надійне, теж є. Пора нам переходити до дій, а не скиглити, що все погано. І не треба хапатися за вила – вже не той час.

Українці – засновники і власники своєї національної держави об’єднуйтеся в ініціативні групи від 10 до 100 осіб і приймайте рішення, що ваша ініціатива за місцем проживання направлена на виконання свого конституційного обов’язку засновника і власника держави. Об’єднуйте навколо себе патріотів, в тому числі і з числа національних меншин. Створюйте цією ініціативою для них депозитарій довіри, надаючи їм довіреність від українців на виконання владних повноважень разом з вами. Вам не потрібно воювати з органами нелегітимної держави або апелювати до них. Нам треба самим легітимізуватись спочатку як українцям – засновникам Самостійної Української Держави . Тоді і державний устрій безпосередньої влади українського народу- народовладдя – ми зможемо реалізувати на законних і тільки законних підставах. Треба починати цікавитися і отримувати знання з цих питань.



Залишити відповідь